17 травня — Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією. Ознайомтеся з інструкцією, як надавати допомогу за гіпертонічного кризу, й адаптуйте документ до умов свого медзакладу
Загрожує здоров’ю та життю саме значне підвищення АТ, зазвичай понад > 180 та/або 120 мм рт.ст., яке ускладнюється смертельно небезпечними станами. Мовиться насамперед про розвиток мозкового інсульту, інфаркту міокарда, набряку легень та деякі інші невідкладні стани — гіпертензивнаенцефалопатію, злоякісну гіпертензію, аневризму аорти або еклампсію.
Гіпертонічний криз: симптоми, причини та профілактика
Неускладнений гіпертонічний криз зазвичай проявляється лише підвищенням АТ й не спричиняє серйозного ураження органів. Потребує зниження тиску протягом декількох годин, госпіталізація не обов’язкова.
Ускладнений гіпертонічний криз спричиняє гостре і прогресивне ураження органів-мішеней. Необхідно знизити тиск протягом години й госпіталізувати хворого.
Симптоми гіпертонічного кризу
Симптоми ускладненого гіпертонічного кризу проявляються залежно від того, які органи-мішені страждають:
мозок — сильний головний біль, запаморочення, сплутаність або загальмованість свідомості, порушення мовлення, асиметрія обличчя, мушки, двоїння в очах, блювання, судоми, втрата свідомості;
серцево-судинна система — біль або дискомфорт у серці, прискорене серцебиття, аритмія, утруднене дихання, задишка, біль в одній руці;
нирки — труднощі з сечовипусканням, набряк легенів.
очне дно — порушення гостроти зору, поля зору й інших зорових функцій;
вегетативна нервова система — загальна слабкість, надмірна пітливість, тривожні розлади, подразнення на шкірі.
Увага! Гіпертонічний криз може проходити й безсимптомно, а це ще небезпечніше, тому що людина не відчуває дискомфорту й не може вчасно звернутися по допомогу.
регулярно виконувати аеробні фізичні навантаження.
Окрім цього, порадьте пацієнтам самостійно контролювати АТ. Завдяки цьому вони зможуть вчасно виявити незначне зростання тиску, звернутися до лікаря по корекцію лікування та запобігти значній дестабілізації й розвитку гіпертонічного кризу.
бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги;
лікарі відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофільних лікарень, які входять у систему екстреної медичної допомоги.
Медичну допомогу на догоспітальному етапі пацієнти з гіпертонічним кризом мають отримати в перші хвилини від початку розвитку ознак захворювання. Забезпечуйте їм термінову госпіталізацію у відповідні ЗОЗ, що надають вторинну медичну допомогу, у період найбільших терапевтичних можливостей. Рання діагностика та госпіталізація пацієнтів з ознаками гіпертонічного кризу в спеціалізовані ЗОЗ знижує смертність та інвалідність унаслідок цього захворювання й покращує результати лікування пацієнтів.
Для того щоб забезпечити послідовність надання ЕМД пацієнтам із гіпертонічним кризом, розробіть та впровадьте в ЗОЗ локальні протоколи медичної допомоги (ЛПМД). Визначте в них клінічний маршрут пацієнта й обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення.
Взаємодію між ЗОЗ, які надають екстрену, первинну та вторинну медичну допомогу регулює наказ територіального органу з питань охорони здоров’я.
Увага! Кожен ЗОЗ зобов’язаний розробити й затвердити ЛПМД, з яким має ознайомитися кожен, хто бере участь у наданні медичної допомоги пацієнтам із гіпертонічним кризом на догоспітальному етапі.
Перша медична допомога при гіпертонічному кризі: інструкція для бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події становить:
у містах — 10 хвилин,
у населених пунктах поза межами міста — 20 хвилин
із моменту, коли диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф отримав відповідне звернення.
Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фіксуйте в Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма № 110/о). До форми № 110/о прикріпіть ЕКГ, а у разі передачі біометричних ЕКГ — сигналів у консультативний телеметричний центр — запишіть висновок кардіолога.
Діаностичні та клінічні обстеження
1. Зберіть анамнез захворювання:
установіть точний час від початку гіпертонічного кризу та його тривалість;
з’ясуйте, чи була спроба зняти гіпертонічний криз;
установіть, за яких умов виник гіпертонічний криз — чи пов’язаний він із фізичним, психоемоційним навантаженням;
дізнайтеся, чи виникав схожий напад гіпертонічного кризу;
з’ясуйте, чи підвищувався АТ й чи почастішали випадки підвищення АТ останнім часом;
визначте, чи змінилась толерантність до навантаження, чи збільшилась потреба в гіпотензивних препаратах.
2. Зберіть анамнез життя:
установіть, які лікарські засоби приймає пацієнт щоденно;
дізнайтеся, які лікарські засоби пацієнт прийняв до того як прибула бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги;
визначте наявність чинників ризику серцево-судинних захворювань: куріння, цукровий діабет, гіперхолестеринемія;
з’ясуйте, чи є в анамнезі інші супутні захворювання — порушення ритму серця, порушення мозкового кровообігу, онкологічні захворювання, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання крові та наявність у минулому кровотеч, ХОЗЛ, тощо;
зберіть загальний алергологічний анамнез та з’ясуйте, чи є алергічні реакції на прийом лікарських засобів.
3. Проведіть огляд і фізичне обстеження:
оцініть загальний стан та стан життєво важливих функцій — свідомості, дихання, кровообігу — за алгоритмом АВСDE;
відповідно до показань усуньте порушення життєво важливих функцій організму — дихання, кровообігу;
візуально оцініть колір шкірних покривів, вологість, наявність набухання шийних вен.
4. Оцініть стан серцево-судинної та дихальної системи пацієнта:
виміряйте пульс, оцініть його характеристику, АТ;
виміряйте частоту дихання, оцініть його характеристику;
виміряйте АТ на обох руках;
виміряйте АТ на ногах;
проведіть перкусію серця — зверніть увагу на наявність збільшення границь серцевої тупості;
проведіть пальпацію серця — оцініть верхівковий поштовх та його локалізацію;
виконайте аускультацію серця та судин шиї, точок проекції ниркових артерій;
здійсніть аускультацію легень, зокрема перевірте наявність вологих хрипів.
Увага! У багатьох пацієнтів із гіпертонічним кризом при фізичному обстеженні відхилень від нормальних показників може не бути.
5. Проведіть інструментальне обстеження
Обов’язково: зареєструйте ЕКГ у дванадцяти відведеннях або передайте біометричні ЕКГ-сигнали в консультативний телеметричний центр, щоб вирішити термінові питання інтерпретації ЕКГ.
Юлія Миколаєць адвокат, партнер Юридичної фірми STATUS, член Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики України НААУ
З’ясуйте, які медичні документи зобов’язана заповнювати медична сестра. Нагадаємо, що ведення документації — обов’язкова умова правомірної діяльності кожного закладу охорони здоров’я
1. Покладіть пацієнта так, аби його голова була злегка піднятою.
2. Обмежте фізичне навантаження, забезпечте повний психологічний спокій і не дозволяйте пацієнту самостійно пересуватися — так ви зменшите навантаження на міокард.
3. Забезпечте подачу кисню.
4. Моніторте життєві функції та електрокардіограму.
5. Забезпечте венозний доступ.
Увага! Усім пацієнтам із гіпертонічним кризом у перші години захворювання або у разі ускладнень показана катетеризація периферичної вени. Венозний доступ проводьте за допомогою стандартної процедури венозної пункції катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксуйте пов’язкою.
підписані професійні ємкості з кришками із дезінфекційним розчином заданої концентрації («Для дезінфекції засобів індивідуального захисту», «Для дезінфекції медичних виробів», «Для дезінфекції медичного обладнання») або дезінфектант миттєвої дії
розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками
листок лікарських призначень, ручка
Гіпертонічний криз: лікарські засоби та медичні вироби
Лікарський засіб/медичний виріб
Кількість
Ніфедрипін (таб.)
10 мг
Нітрогліцерин (таб.)
0,5 мг
Каптопрес (таб.)
25 мг
Магнію сульфат (25%-вий розчин)
5 мл
Фуросемід (1%-вий розчин)
2 мл
Натрію хлорид (0,9%-вий розчин)
200 мл
Система переливання розчинів
1 шт.
Шприци разові
2 мл, 5 мл, 10 мл та 20 мл
Периферичний катетер
1 шт.
Джгут
1 шт.
Увага! Перевірте терміни придатності та проведіть візуальний контроль лікарських засобів, звірте з розпорядженнями Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Гіпертонічний криз: госпіталізація
1. Усіх пацієнтів із підозрою на гіпертонічний криз незалежно від статі, віку та інших чинників терміново госпіталізуйте. Візьміть до медзакладу медичну документацію та попередні кардіограми пацієнта.
2. Під час транспортування моніторте стан пацієнта, контролюйте АТ, частоту серцевих скорочень, частоту дихання, електрокардіограму, проведіть лікувальні заходи та будьте готові до реанімаційних заходів.
3. Транспортуйте хворого на ношах після того, як стабілізували його стан, у відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофільної лікарні, приймальне відділення, безпосередньо у відділення інтенсивної терапії, реанімаційне відділення, кардіологічну реанімацію, відділення.
4. Керуйтеся наказом, локальним протоколом (відповідного рівня), який забезпечує організацію надання допомоги пацієнтам з гіпертонічним кризом, взаємодію між ЗОЗ, що надають медичну допомогу. Такий документ зобов’язаний розробити й затвердити територіальний орган з питань охорони здоров’я.
Гіпертонічний криз: інструкція для водія бригади екстреної медичної допомоги
1. Забезпечте доставку медичних працівників та оснащення виїзної бригади до місця події оптимальним маршрутом за найкоротший час — до 10 хвилин у місті та 20 хвилин у населених пунктах поза межами міста.
2. Сприяйте медичним працівникам у наданні екстреної медичної допомоги хворим та постраждалим, допоможіть перенести й підключити медичну апаратуру.
3. Беріть безпосередню участь у перенесенні хворого на ношах, особисто відчиняйте задні двері автомобіля, беріть участь у встановленні нош із хворим у салон автомобіля, зачиняйте задні двері.
Індикатори якості медичної допомоги пацієнтам із гіпертонічним кризом
Щоб оцінити якість допомоги пацієнтам із гіпертонічним кризом, враховуйте:
чи має керівник бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги локальний протокол надання медичної допомоги пацієнту з гіпертонічним кризом;
який відсоток пацієнтів із гіпертонічним кризом, яким надали кисневу підтримку у визначений проміжок часу (до 30 хвилин) та зробили ЕКГ у дванадцяти відведеннях у визначений проміжок часу з моменту первинного контакту з медичним працівником;
який відсоток пацієнтів із гіпертонічним кризом, яких госпіталізували до спеціалізованого стаціонару у визначений проміжок часу з моменту первинного контакту з медичним працівником.
